Відгуки
« З Любов’ю Барановою ми дружимо вже багато літ, хоча належимо, як кажуть, до різних поколінь. І що мене вразило з перших днів знайомства, то це щирість і в житті, і у віршах. Вона не полюбляє гучних слів, незвичайних тем, але її поезія запам’ятовується , змушує хвилюватися, задумуватися».
Ганна Андріївна Стеценко, поетеса
Магія слова
Художній світ поезій Любові Баранової - багатовимірний, в центрі його часово-просторових і духовно-філософських координат - особистість, яка усвідомлює магічну силу слова. Лірична героїня постає в своїх домінантних іпостасях: володарка слова, живописець рідної природи, натхненний музика, майстер інтимної лірики, мати-берегиня.
У філософському вимірі вона усвідомлює себе мікрочастинкою в безмежно-могутньому макровсесвіті: "В імлі космічній щоб не заблукати, земля запалює яскраву свічку енергії людської", а поетеса у цьому світі віднаходить Бога - творця всього сущого. Наближаючись до трансцендентної сутності Sacrumy, вона з душевним трепетом творить подяку:
Тобі я вдячна, Господи, за рай –
На цій землі сподобив народитись,
За чар ночей і зливи через край,
За почуттів сльозу і радість жити...
Зустріч поетичних душ
«Зустріч поетичних душ» – ось такими гарними словами можна назвати літературний переклад. Адже саме під час перекладу художнього твору, а особливо поезії, відбувається так звана зустріч двох художніх світів – світу поета та світу перекладача. Однією із тих, хто вишукував безцінні перли художніх образів, хто під час перекладу не вбивав оригінальність власного Слова, не втрачав своє Я була поетеса Анна Ахматова. Вона переклала твори Данте, Шекспіра, Франка, Рабле. А у 30-50 роки, коли поетесу мало друкували, вона невтомно займалася перекладацькою діяльністю, тим самим заробляючи собі на життя.
Однією із тих, кого полонила поезія Анни Ахматової стала криворізька письменниця Любов Баранова. Свою підбірку перекладів із поезій Анни Ахматової вона назвала «Переклик голосів». Що ж перекликається, відлунюється у поезії класика російської літератури і сучасної української поетеси? Перш за все – тематика: Вітчизна, Творчість, Кохання і Музика.
Лариса Донченко
Передмова до збірки поезій «Переклик голосві. Переклади з Анни Ахматової»
Паралелі, які пересікаються
З Любою Завірюхою (вона ж Баранова) ми познайомилися колись давно в електричці "Кривий Ріг Долинська". Жінка із блискучими живими очима й темно-каштановим волоссям, що хвильками спадало їй на плечі, - вона сиділа навпроти, - заговорила першою. Розмова потекла легко й невимушено, як це буває зазвичай при дорожніх знайомствах. Говорили ми про весняні краєвиди, що швидко проминали за вікном пагона, про поезію і трохи - про політику, мовну здебільшого...
...
Творчість Л.Баранової щира і світла. Справді ж бо, «поезія, - як сказав колись геній, - це щоденник душі». Прочитаймо ж його!
Тамара Журба, член Національної спілки письменників України
«Не бійся обпалити серцю крила»
Творчий вечір на тему: «Тобі вклоняюсь, рідна земле!» недавно відбувся в кіровоградському літоб’єднанні «Степ». Звітувала землячка, поетеса й перекладачка, яка пише для дорослих і для дітей, Любов Баранова віршами з нової книги «Плід любові й снаги». Вона родом з Долинщини, але давно живе в Кривому Розі. Звучала її поезія для дорослих і дітей — публіцистична, пейзажна, інтимна, жартівлива. А за формою — традиційні й білі вірші та верлібри, рубаї. Познайомила також зі своєю книгою перекладів з Анни Ахматової.
Антоніна Корінь