Збірки поезій Любові Баранової
Любов Баранова – авторка ніжної лірики. У кожному її творі лірична героїня страждає, хвилюється, плаче з горя або сміється від щастя. Любов Олександрівна – поетеса чутлива і ніжна, вона сприймає життя в першу чергу почуттями.
Автор поетичних збірок "Воскресаю в степах" (1995), "Пелюстки любові" (1996), "Сонячні стежини" (1998), "На крилах світлої мети" (2001), "Тріумф і тиша" (2004), "Плід любові й снаги" (2012), а також книги для дітей "Капелюшок для киці" (2003) та переклади віршів Анни Ахматової "Переклик голосів" (2014).
Просурмив вожак птахам:
– В ірій час, лелеки!
Небеса віщують нам:
– Хуга недалеко!
Он і річка замерза,
Сохнуть очерети.
Хилить віттячко лоза:
– Де ти, сонце, де ти?!
Срібну стрічку морозець
Вплів їй в коси мідні.
І звелися нанівець
Теплі дні погідні.
Люба річко, прощавай!
Як весна прилине –
Вернуть нас у рідний край
Сонячні стежини.
ВОСЕНИ
Пелюстки любові (1996)
Любов Баранова – поетеса чутлива і ніжна, вона сприймає життя в першу чергу почуттями, не вживаючи алгебру до гармонії. Її лірична героїня страждає від розлуки, з коханим, від непорозумінь, від жорстокості буття, але вона ж відкрита до всього прекрасного – і в людях, і в природі. Вірші поетеси читати з холодним серцем неможливо, вони захоплюють своєю щирістю й глибиною почуттів.
Так нелегко сьогодні докликатись до людей поетичними рядками, та мені здається, що голос Любові Баранової буде почутий читачами.
Анатолій ЛИПИЦЬКИЙ,
член Спілки письменників України
Свій голос має найдрібніша пташка,
У кожної неповторимий лет.
Поетові, знайти свій голос важко,
Хто думає інакше – не поет!
Кровавим потом серце обагриться,
Поставить творчу працю над усе –
Поезія, така примхлива птиця,
Що рідко нас на крилах піднесе.
Сонячні стежини (1998)
«Сонячні стежини» – третя збірка поезій Любові Баранової, яка увібрала творчий набуток криворізької поетеси останніх двох років. Просякнута любов’ю до рідної землі, сповнена роздумами про минуле та майбутнє, що переплітаються з хвилюючими мотивами суперечливого сьогодення, книга відкриває світлі стежки людських почуттів і привабливий простір для думок. І справді сонячними видаються вірші для дітей – ще одна характерна грань у творчості талановитого криворізького автора.
На крилах світлої мети (2001)
Поезія відомої криворізької поетеси Любові Баранової сповнена людяності і тепла, природньої простоти та щирості, що надає їй своєрідного філософського звучання, яке вирізняє голос зрілого майстра.
До нової книги увійшли вірші-присвяти великим майстрам минулого, вірші-роздуми над вічними проблемами буття, вірші-сповіді про найінтимніші почуття, що завжди хвилюють людську душу своєю тонкою, ніжною й незбагненною суттю.
Якщо доволі в серці маєш
Любові, віри й доброти,
Життя висоти подолаєш
На крилах світлої мети!
З земного пилу й вічної води
Нас зліплено, щоб виросли Людиною!
Ми ж розгубили в просторі сліди
І розминулись з Господом годиною.
Загадки
На блакитному троні
Сидить красень в короні.
(сонце)
Золоті баранець має ріжки,
Стелить ріжками срібну доріжку.
(місяць)
На бузковім полотні
Золоті мигтять вогні.
Та ніхто не може, брате,
Ті вогні порахувати.
(зірки)
Сім стрічок в її косі,
Сонцем вплетені усі.
(веселка)
Капелюшок для киці (2003)
Ця велика, чудово ілюстрована збірка віршів для дітей “Капелюшок для киці” відкрила Любові Баранову шанувальникам її таланту ще і як природженого педагога, глибоко розуміючого “цілителя” юних душ.
Тріумф і тиша (2004)
Книга присвячена світлій пам’яті мами Любові Баранової – Завірюхи Віри Петрівни. В неї ввійшли найкращі поезії авторки з ранньої творчості та багато нових віршів. У нових рядках вона постає перед читачами, залюбленими у високе слово, не лише як романтична жінка, кохана і закохана, а й все більше як Орфей гуманістичних ідеалів, захисник честі і правди, вірна дочка своєї Вітчизни, одним словом – справжня українка з непереможними віруваннями та життєвими позиціями.
Він вороном був, ти – крилатим орлом.
Мене покохати судилось обом.
Та ворон щодня біля хати кружляв,
А ти лише гори стрімкі малював.
Ти звав до вершин, та лякав мене сніг,
А ворон пилинки здував з моїх ніг.
З тобою і небо, і сонця вогонь,
Неспокій, тривога і морок безсонь.
А з вороном – тихе спокійне життя...
Життя промайнуло, нема вороття.
Вороною, мабуть, в душі я була,
Бо, справді, чому відпустила орла?
Плід любові й снаги (2012)
Ця книга про неперебутні цінності сучасного суспільства і часу: про жертовну любов до Вітчизни, її природи і людей, про жахкі загрози екологічних катастроф, про святе почуття між чоловіком та жінкою – кохання...
ПЕРШІ КРОКИ
Мати з дитятком – вічна Мадонна.
Синові кроки – ніжність бездонна.
Крочок до крочку – без допомоги:
Мамині руки гасять тривогу.
Перші два кроки в світ самостійний.
Поряд матуся – всесвіт надійний.
Перші два кроки – стежкою часу:
Цвіт материнства землю прикрасить.
Переклик голосів (2014)
переклади з Анни Ахматової
Книга певною мірою незвичайна: містить вона не абсолютно авторські вірші-задуми, а переклади з Анни Ахматової.
Любов Баранова взялася наблизити її дух до землі предків, переклавши на українську вірші самої Ахматової.
Нам свежесть слов и чувства простоту
Терять не то ль, что живописцу — зренье
Или актеру — голос и движенье,
А женщине прекрасной — красоту?
Но не пытайся для себя хранить
Тебе дарованное небесами:
Осуждены — и это знаем сами —
Мы расточать, а не копить.
Иди один и исцеляй слепых,
Чтобы узнать в тяжелый час сомненья
Учеников злорадное глумленье
И равнодушие толпы.
23 июня 1915
Втрачати свіжість слів, натхнення зливу
Хіба не так, як живописцю – очі,
Актору – голос а чи рухи точні,
А гарній жінці – вроду чарівливу?
Не прагни все ж для себе зберігать
Тобі дароване уміння небесами.
Приречені – і це ми знаєм з вами –
Лиш роздавати, а не складувать.
Незрячих – зцілюй, самоту – люби,
Пізнати щоб у час випробування
Невдячних учнів злісне глузування
Й байдужість непрозрілої юрби.