top of page

Майбутня поетеса Любов Баранова (у дівоцтві – Завірюха) народилася в с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області в сім’ї службовців, а діди і прадіди були селяни-хлібороби. Середню школу й музичну по класу фортепіано закінчила в містечку Долинська. Трудову діяльність розпочала ще будучи старшокласницею – після уроків долала п’ять кілометрів пішки до дитячого садка, де навчала дітлахів музиці та співу. Після закінчення Олександрійського педагогічного училища упродовж двадцяти п’яти років працювала музичним керівником у дитячих дошкільних закладах Долинської та Кривого Рогу.

любовь.jpg

Занесений юнацьким коханням вірус поезії постійно нагадує їй про себе і дотепер, а перші публікації з’явились в районній газеті ще в далекі 60-ті. Вона є автором 8 поетичних збірок «Воскресаю в степах» (Кривий Ріг, 1994), «Пелюстки любові» (Кривий Ріг, 1996), «Сонячні стежини» (Кривий Ріг, 1998), «На крилах світлої мети» (Кривий Ріг, 2001), «Тріумф і тиша» (Миколаїв, 2004), «Плід любові й снаги» (Миколаїв, 2012), а також книги для дітей «Капелюшок для киці» (Миколаїв, 2003). Останньою восьмою збіркою письменниці є  книга, де містяться не авторські вірші-задуми, а переклади віршів Анни Ахматової – збірка «Переклик голосів» (2014). Вірші друкувалися в колективних збірках «Карачуни» (Дніпропетровськ, 1992), «Степовий вітер» (Київ, 1995), «Криворізька хрестоматія» (Кривий Ріг, 1999), «Стежина» (Кривий Ріг, 1999), «Антологія криворізьких літераторів» (Кривий Ріг, 2000), «Зоря материнства» (Кіровоград, 2005), журналах «Жінка» (Київ, 1997), «Крила» (Дніпропетровськ, 1998), альманахах «Боковенька» (Кіровоград, 2003), «Саксагань» (постійно) та «Кур’єр Кривбасу», у газеті «Літературна Україна» (Київ, 2006).

Любов Олександрівна була членом Кіровоградського літоб’єднання “Степ”, Криворізького міського літературного об’єднання «Рудана», нині – член Асоціації криворізьких літераторів літературного об’єднання при альманасі «Саксагань». Рекомендована Дніпропетровською обласною організацією до прийому у Національну спілку письменників України.

З 2004 по 2016 роки працювала керівником літературного гуртка “Перлинка” в КНВК №35 “Імпульс” м. Кривого Рогу.

Багато віршів Любові Баранової покладені на музику самодіяльною композиторкою з Олександрівки О.Лисенко.
Не можемо промовчати про ще один із багатьох талантів Любові Олександрівни – вона чудово співає, пише пісні. 

Любов Баранова – харизматична поетеса, яка має не тільки творче обдарування, а й невичерпну енергетику, якою ділиться з усіма небайдужими до поетичного слова слухачами.

bottom of page